Замок у Старому Селі – один із найкращих українських замків XVII ст., збудованих у стилі Ренесанс.
Первісний вигляд твердині був наближений до неправильного п’ятикутника, що тяжів до трикутної форми. Будівля замку мурована з кам’яних блоків та цегли. У давнину фортецю оточували глибокий рів і вали. Стіни і нині досягають 14–16 м заввишки.
На даний час частково вціліли три з шести веж, одну втрачено повністю, та ще дві в аварійному стані. Чи не найкраще передає колишню красу веж аттик, який частково зберігся до нашого часу.
Основні втрати та руйнування замку відбулися у ХІХ–ХХ ст. В радянський час пам’ятку використовували як складські приміщення колгоспу.
Старосільський замок мав бути «щасливчиком». Він став другою, після палацу в Тартакові, визначною пам’яткою на Львівщині, яку 2010 року передали в концесію. Тодішній голова ЛОДА Василь Горбаль підписав угоду на 49 років із генеральним директором ТзОВ “Кріс”, власником мережі “Де Манджаро” Михайлом Рибою. Концесіонер зобов’язався до 2012 року вивести залишки замку з аварійного стану, до 2013-го – відновити одну з двох веж, а вже до 2016 року на території замку мав діяти історичний туристично-відпочинковий комплекс. Мури Старосільського замку мали стати майданчиком для проведення фестивалів, концертів та зустрічей.
Однак відтоді тут не виконали навіть мінімальних протиаварійних чи консерваційних робіт. Як повідомила начальниця обласного відділу охорони історичних пам’яток Ганна Харун, ЛОДА звернулася до концесіонера про добровільне розірвання договору концесії через невиконання умов договору. Очевидно, чиновники не поспішають робити різких кроків з дуже банальної і сумної причини – що робити із замком після розірвання договору, вони не знають.
